Аптечная професійна асоціація обмінялася досвідом з колегами з Узбекистану

Цими днями Аптечна професійна асоціація України приймала в Києві власників аптечних провідних мереж Узбекистану, а саме Ш. Мірсагатова, А. Турдіпулатова, С. Насірова, Х. Ісмаілова, А. Алібаєва. Організував поїздку Рашод Муратовіч, який свого часу кілька років мешкав і розвивав бізнес в Україні.

Узбецьких аптекарів цікавило те, як розвивається в нашій країні фармацевтичний бізнес.

Позитивні враження отримали наші гості від знайомства з київською аптекою мережі «D.S.», зокрема від спілкування з персоналом аптеки та директором  Христиною Прохорчук.

Їм сподобалося як естетично виглядає аптечний заклад, зацікавила розмова про продукцію власної торгової марки, те, які комп’ютерні програми розроблено і як вони вдало працюють для обслуговування пацієнтів, значно прискорюючи відпуск ліків і полегшуючи роботу провізорів та фармацевтів.

З ІТ-директором компанії «D.S.» Андрієм Семенюком зустрілися члени узбецької делегації в офісі АПАУ.  Спілкування було не менш цікавим і змістовним. Їх, знову ж таки, особливо зацікавили презентовані фахівцем  розробки інформаційних програм. В Узбекистані, зокрема, в аптечній сфері, інформаційні технології настільки ще не розвинені. Спілкування між аптеками, виробниками, постачальниками відбувається переважно в телефонному режимі. Але технології ростуть швидко, конкуренція починає задавати темп. І аптечний бізнес добре розуміє, що головна перевага – швидкість.

Директор Аптечної професійної асоціації України, професор, доктор фармацевтичних наук Володимир Руденко у свою чергу ознайомив гостей з діяльністю ГС «АПАУ», розповів про співпрацю з учасниками спілки, захист їх інтересів тощо. Своя спілка, створена самими ж власниками аптек, є й в Ташкенті, але вона малодієва і ще не стала захисною опорою для представників аптечного бізнесу.

Цікаво й змістовно відбулося спілкування представників узбецької фарми з головою правління ГС «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)», власником мережі фарммаркетів «Аптека Доброго Дня» Ігорем Червоненком.

За сприяння АПАУ власники аптек з Узбекистану також відвідали АТ «Київський вітамінний завод», адже, не зважаючи на те, що ліки з України є постійно на їхньому ринку, вони зацікавлені партнерством з українськими виробниками  в тому числі.

Гості охоче розповідали про те, як розвивається власне їхній аптечний бізнес.

Держава і приватники в Узбекистані націлені на масштабний розвиток фармацевтики. Якщо у нас в середньому на 2000 осіб припадає одна аптека, то у них – приблизно на 5000 осіб. Виняток – Ташкент, де одна аптека доводиться на 3000 чоловік. Це означає, що в кількісному відношенні є потенціал зростання в 2,5 рази.

Всього в Узбекистані 8000 аптек, 2000 – комунальні. Але комунальні заклади приречені на закриття вже в скорому часі. Розвиток мереж взагалі потихеньку витісняє одиничний бізнес (дві-три аптеки). Виходити на ринок потрібно з масштабними планами: відкрити пару аптек швидше за все буде невигідно і неприбутково.

Активними для розвитку приватних аптечних мереж є останні два роки. Це також пов’язано і зі зміною керівництва в  країні. Аптечний бізнес відчуває підтримку, будь-які перевірки аптек на сьогодні відсутні. Ліцензії видаються при дотриманні відповідних умов всім охочим. Зазвичай у одного власника, якому, до речі, зовсім не обов’язково мати фармацевтичну освіту, належить від 5 до 15 аптек.

Кількість аптек в наших аптечних мережах, їх здивувала в тому плані, що їм є куди рости, тим паче, що керівництво країни цьому сприяє. Наш же законопроект №8591, який минулого року було внесено до Верховної Ради України, і те, що ним передбачено, особливо ті норми, які спрямовані на зменшення кількості аптек, збільшення відстань між аптеками, гості сприйняли як невдалий жарт від українських нардепів. Адже  в узбецьких містах лише в одному будинку може бути до семи аптек. Людям важливо вийти з дому і купити поруч все необхідне. Тобто, аптеки буквально на кожному кроці. У віддалених населених пунктах теж аптеки відкриваються, але повільно, бо економічно невигідно.

За рішенням уряду Узбекистану, в республіці онлайн можна продавати лише ті ліки, які відпускаються без рецепта лікаря. При реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення в мережі аптеки повинні публікувати дані на своїх веб-сайтах і в мобільних додатках. Зокрема, повинні бути вказані відомості про реалізовані ліки, інструкції із застосування, ціна, інформація про їх аналоги тощо.

До торгівлі медичними препаратами допускаються тільки люди з фармацевтичною освітою. Зараз в Узбекистані дуже активно розвивається медицина, вузи випускають безліч кадрів. Але проблема в тому, що важко знайти саме фахових, хороших спеціалістів.

Про конкурентні переваги сказали, що в першу чергу це консультація фармацевта на місці. Друге – комфортні ціни. В окремих випадках – комфортна ціна закупівлі, коли ліки не купуються через треті-четверті руки, а безпосередньо у виробників або перших постачальників. По-третє – проведення різних акцій на якісь види продукції. Також узбецькі аптекарі розуміють, що сьогодні не тільки ціна є одним з головних мірил при виборі аптеки, а ще й час. Це і є одна з причин виходу мереж в аптечний рітейл. Аптеки поступово заходять на ринки, в супермаркети, торговельні центри. Для України це звичайна справа, а для Узбекистану – нове.

Аптеки Узбекистану практично не займаються виготовленням власної продукції. Велика увага звертається на сервіс, позитивне ставлення до клієнтів, широкий асортимент лікарських засобів. В розвинених країнах аптеки давно вже продають такі товари, як зубна паста, мило, шампуні, гелі для душу, косметику. В Узбекистані поки немає звички купувати цю продукцію в аптеці.

Apau.org.ua