АПАУ: Щодо основних засад державного нагляду

На сайті Мінекономіки оприлюднено проєкт Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю)» (далі – ЗП), яким планується замінити Закон України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Пропонуємо ознайомитись з коротким аналізом основних новел ЗП.

У новому проєкті суттєво розширюється понятійний апарат. Зокрема, запропоновані визначення: аудиту, електронного кабінету, інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), суб’єктів господарювання, державного нагляду (контролю), заходів державного нагляду (контролю), експерта, тощо.

Державний нагляд (контроль), згідно з даним законопроєкту, спрямований на попередження порушень вимог законодавства суб’єктами господарювання під час здійснення господарської діяльності та забезпечення захисту інтересів суспільства, життя і здоров’я людини, навколишнього природного середовища.

Пропонується впровадити, що контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюватиметься органами державного нагляду (контролю) в установленому цим Законом порядку. Станом на сьогоднішній день такий контроль проводиться відповідно до вимог ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності». ЗП передбачає внесення відповідних змін до закону про ліцензування, виключення цілого ряду дублюючих положень з цього закону і включення відсильної норми до закону про державний нагляд (контроль).

Відповідно до діючого законодавства, до органів державного нагляду (контролю), які здійснюють такий нагляд (контроль) належать: МВС, МОЗ, Держлікслужба, Держпродспоживслужба.

Важливим нововведенням є те, що за новим законопроєктом орган державного нагляду (контролю) може здійснювати свої заходи та документообіг в електронній формі за допомогою інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

Як і раніше, органи державного нагляду (контролю) та суб’єкти господарювання матимуть право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу. Під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається вилучення у суб’єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Тепер суб’єкт господарювання матиме право не надавати витяги та копії документів, які надавалися ним такому органу державного нагляду (контролю) раніше та/або перебувають у вільному та безоплатному доступі, і які можуть бути отримані через державні інформаційні системи чи ресурси.

Суттєво розширено перелік відомостей, які пропонується вносити до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), зокрема: рейтинг суб’єктів господарювання; відомості про належність суб’єктів господарювання до суб’єктів мікро-, малого, середнього та великого  підприємництва; відомості про результати проведення аудиту; відомості про укладені суб’єктами господарювання договори страхування цивільної відповідальності; навчальні та консультаційні матеріали і роз’яснення загального характеру, надані суб’єктам господарювання, тощо.

Розмежовуються строки здійснення:

планових заходів –для суб’єктів господарювання, діяльність яких віднесена до високого ступеня ризику (до 15 робочих днів); для суб’єктів господарювання діяльність яких віднесена до середнього ступеня ризику (до 10 робочих днів); для суб’єктів господарювання діяльність яких віднесена до незначного ступеня ризику (до 5 робочих днів).

позапланових заходів –для суб’єктів кожного ступеня ризику не може перевищувати 10, 5 і 2 робочих днів відповідно.

Передбачається, що у випадку, коли при здійсненні заходу державного нагляду (контролю) у суб’єкта господарювання виявлено порушення, які створюють загрозу для життя та/або здоров’я людини, навколишнього природного середовища, орган державного нагляду (контролю) має право прийняти рішення про вжиття заходів реагування шляхом тимчасового повного або часткового припинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, експлуатації будинків, будівель, споруд та їх частин, машин та механізмів, надання послуг суб’єктом господарювання в межах, що є необхідними та достатніми для усунення загрози. Таке рішення набирає чинності з моменту його вручення суб’єкту господарювання та діє протягом визначеного у ньому строку, але не більше 7 календарних днів. Відновлюється робота суб’єкта господарювання за розпорядчим рішенням органу державного нагляду (контролю).

Щодо ліцензіатів: важливо, що право на таке тимчасове припинення або позбавлення суб’єкта господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, не поширюється на ліцензовану діяльність. Тимчасове припинення або позбавлення суб’єкта господарювання права на провадження виду господарської діяльності шляхом анулювання або зупинення дії ліцензії повністю або частково – пропонується здійснювати у порядку, встановленому діючим Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Доповнюється положення про відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю), а саме передбачається, що не тільки посадові особи, а і окремо керівник органу державного нагляду (контролю) нестиме відповідальність, встановлену цим ЗП, за систематичне вчинення відповідним органом державного нагляду (контролю) порушень вимог законодавства з питань здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Передбачається проведення безоплатного аудиту стану діяльності суб’єктів господарювання, на підставі звернень цих суб’єктів про проведення аудиту. Такий аудит проводиться тільки протягом року з дати утворення суб’єктів господарювання.

З метою належного виконанням рішень органу державного нагляду (контролю) передбачається, що у випадку не виконання йог приписів, орган має право звернутися в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, до суду з позовом про зобов’язання суб’єкта господарювання усунути встановлені порушення.

Задляврегулювання питання виконання рішень органу державного нагляду (контролю), Мінекономіки оприлюднило на обговорення ще один законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного нагляду (контролю)». Даним ЗП пропонується внести зміни до:

Кодексу України про адміністративні правопорушення – передбачається збільшення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю) за порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

Кодексу адміністративного судочинства України – пропонується запровадити процедуру скороченого провадження у справах за зверненням органів державного нагляду (контролю) до суду під час здійснення ними визначених законом повноважень. Така адміністративна справа повинна вирішуватися судом упродовж 5 робочих днів після відкриття провадження.

apau.org.ua