Профільний комітет ВРУ звернувся до Рахункової палати щодо перевірки закупівлі ліків

27 січня під головуванням Михайла Радуцького відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет). На порядку денному значилися такі питання, як проведення закупівель фармацевтичної продукції за бюджетні кошти 2020 р., організація державних закупівель у 2021 р., а також невикористання коштів з Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі — Фонд боротьби з COVID-19) на здійснення доплат медичним та іншим працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу хворим на COVID-19.

ЗАКУПІВЛІ ЛІКІВ

Коментуючи закупівлі фармацевтичної продукції за кошти 2020 р., Максим Степанов, міністр охорони здоров’я України, наголосив, що такі результати є наслідком незадовільної роботи ДП «Медичні закупівлі України» (далі — МЗУ).

«Перший рік роботи МЗУ в якості централізованої закупівельної організації супроводжувався суттєвими порушеннями ритмічності роботи, спричиненими недостатніми практичними та професійними якостями керівництва цього підприємства. Також виникли проблеми з розумінням українського законодавства, слабкою організацією робочих механізмів, неналежним управлінням безпосередньо рутинними, щоденними завданнями підприємства, а також з неповноцінною взаємодією з різними державними установами та відомствами, у тому числі з Міністерством охорони здоров’я», — зауважив міністр.

За його словами, відповідно до проведеного аналізу діяльності підприємства МОЗ виявило велику кількість порушень. За підсумками 2020 р. постійна робоча група МОЗ з питань профільного супроводу державних закупівель визнала роботу МЗУ незадовільною. Підставою для такого висновку стали факти невиконання підприємством багатьох закупівельних доручень. За результатами розгляду МОЗ визначило, МЗУ зірвало торги на суму 949,7 млн грн із 5,9 млрд грн. Із 483 запланованих до закупівлі позицій процедури не відбулися щодо 108.

Також М. Степанов поінформував, що МЗУ у 2020 р. не здійснило оплату за укладеними договорами щодо закупівель лікарських засобів та медичних виробів за категоріями: антиретровірусна терапія (163 млн грн), серцево-судинні захворювання (100,5 млн грн), доросла онкологія (60,3 млн грн) та ін. Також не проведено закупівлю 48 ангіографічних рентгенівських систем на суму 1 млрд 8 млн грн та не сплачено кошти за 110 автомобілів екстреної медичної допомоги на суму 191,4 млн грн, не дивлячись на погодження МОЗ.

Тому відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України всі невикористані кошти, виділені МЗУ для закупівлі фармацевтичної продукції у 2020 р., в останній фінансовий день календарного 2020 р. були автоматично повернуті до загального фонду державного бюджету.

У зв’язку із цим, за дорученням Прем’єр-міністра України, до Служби безпеки України (СБУ) було направлено звернення стосовно можливих протиправних дій, а також неналежного виконання керівництвом МЗУ своїх функціональних обов’язків, що може становити загрозу національній безпеці, життю і здоров’ю громадян України.

Стосовно здобутків МЗУ і економії коштів на проведених підприємством закупівель М. Степанов повідомив, що відмічено економію в закупівлях нових лікарських засобів, які раніше взагалі не закуповувалися. Це економія обраховується як різниця між очікуваною (орієнтовною) ціною та сумою проведених торгів. Усі очікувані ціни розраховані на підставі рішень самого МЗУ і надані МОЗ. Тому заяви про нібито економію коштів не відповідають дійсності. Також, за словами міністра, економія була зумовлена зміною виробника товару і придбанням генеричних ліків замість оригінальних. Він додав, що більше 50 позицій закуплено МЗУ за цінами, вищими порівняно з результатами торгів, проведених міжнародними закупівельними організаціями за цими ж позиціями, на загальну суму 136,3 млн грн.

У свою чергу, Арсен Жумаділов, генеральний директор МЗУ, висловив здивування щодо заяв про перевірку діяльності очолюваного ним підприємства, оскільки з відповідним наказом або з актом, складеним за його результатами, він не ознайомлювався. Спікер зауважив, що МЗУ не є єдиним суб’єктом, який відповідає за централізовані закупівлі лікарських засобів та медичних виробів. Оскільки перш за все за них відповідає МОЗ, яке формує номенклатури, збирає інформацію щодо потреби в лікарських засобах та медичних виробах, затверджує бюджетні програми, погоджує технічне завдання, але все це з боку Міністерства проводилося несвоєчасно.

Доповідач наголосив, що незважаючи на все це, у минулому році МЗУ вдалося досягти суттєвих результатів, які впевнено вказують на те, що Концепція реформування закупівель лікарських засобів та медичних виробів, допоміжних засобів, інших товарів медичного призначення, яка була прийнята Урядом ще у 2017 р., працює, і МЗУ може розвивати досягнутий ним успіх.

Також А. Жумаділов поставив під сумнів заяву міністра щодо неоднозначності економії коштів через МЗУ, бо за однією з позицій підприємство закуповувало препарат за найнижчою в Європі ціною, він також не був новим на ринку та в нього не закінчувався патентний захист.

Очільник МЗУ висловив сподівання, що за результатами цього засідання підприємству вдасться знайти спільну мову з МОЗ як головним розпорядником бюджетних кош­тів за програмами закупівлі, щоб у 2021 р. ефективно організувати свою діяльність. Адже, за словами А. Жумаділова, зробити це в поточних умовах вкрай складно, оскільки номенклатура на 2021 р., яка мала б бути сформована ще до 1 липня 2020 р., досі не ухвалена, а даних щодо потреби в лікарських засобах, які мали б бути зібрані до 1 жовтня 2020 р., досі немає.

Також доповідач повідомив, що МЗУ неодноразово зверталося до МОЗ із запитом щодо отримання інформації стосовно залишків лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються за державні кошти, щоб у Міністерстві змогли проаналізувати і зрозуміти, які саме позиції є пріоритетнішими для закупівлі. Однак ці запити не були задоволені.

А. Жумаділов зауважив, що незважаючи на пізній початок закупівель у 2020 р. МЗУ поставлено в Україну 110 позицій лікарських засобів та медичних виробів на загальну суму майже 1,4 млрд грн. Тобто ліки було поставлено того ж року, у якому їх було закуплено, хоча за попередні роки через міжнародні спеціалізовані організації поставки затримувалися на місяці та роки.

Народний депутат України Ольга Стефанишина зазначила, що сподівалася почути від міністра охорони здоров’я доповідь про те, коли будуть завершені закупівлі та поставлені ліки, а не про перекладання відповідальності. Вона додала, що М. Степанов лише через 2 міс після призначення на посаду міністра передав частину програм із закупівлі ліків до МЗУ, а певні позиції взагалі лише у вересні 2020 р. Народний депутат висловила побажання щодо подальшої конструктивної роботи МОЗ та МЗУ. Адже затягування на 1–2 міс погодження МОЗ щодо закупівель певних позицій препаратів МЗУ гальмували цей процес і стали на заваді вчасній закупівлі ліків.

Також О. Стефанишина наголосила, що така ситуація шкодить життю людей та наражає Україну на ситуацію, коли країні може бути відмовлено в фінансовій допомозі. Адже є 2 угоди з Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом, в яких вказано, що політичний тиск на МЗУ може призвести до втрати фінансової допомоги від цих організацій.

Окрім того, спікер попросила МОЗ надати чіткий план-графік закупівель, адже в представленому на засіданні Комітету плані не вказано дати закупівель. Також вона поцікавилася наступними питаннями:

-        яким є бачення МОЗ щодо реалізації середньострокових зобов’язань за договорами закупівлі;

-        на якому етапі знаходиться формування Наглядової Ради МЗУ;

-        чому кошти для закупівлі онкологічних препаратів, які залишилися ще з 2019 р. використовуються для інших закупівель.

Крім того, О. Стефанишина попросила пуб­лікувати на сайті МОЗ інформацію про графік поставок ліків.

На це М. Степанов відповів, що твердження стосовно того, що МОЗ гальмує процес закупівель МЗУ, не відповідають дійсності, адже, за його словами, погодження документів відбувається в термін від 3 до 14 днів, залежно від лікарського засобу. «Також запевняю вас, що політичний тиск на діяльність МЗУ не здійснюється, бо посада директора МЗУ не є політичною», — зауважив міністр. Також спікер запевнив, що до 1 березня всі без винятку документи щодо поставок буде передано до МЗУ для початку процесу закупівель за кошти 2021 р.

Щодо реалізації середньострокових зобов’язань міністр охорони здоров’я повідомив, що такі зобов’язання використовуються лише тоді, коли потреба в лікарських засобах розрахована як мінімум на кілька років. Середньострокове зобов’язання має бути враховане під час складання бюджетної декларації, відображене в бюджеті країни на поточний рік.

Міністр також повідомив, що наразі відбувається процес відбору кандидатів до складу наглядової Ради МЗУ і висловив сподівання, що найближчим часом завершаться всі співбесіди з кандидатами.

Також М. Степанов поінформував, що до 1 березня буде створено програму eStock, в якій серед іншого відображатимуться всі дані щодо потреб і залишків ліків.

Стосовно закупівель фармацевтичної продукції за кошти, виділені у 2019 р. на придбання онкологічних препаратів, міністр зауважив, що після забезпечення 100% потреби, яка відображалася у 2019 р., залишки зекономлених коштів за цією програмою і було розподілено на інші програми.

Народний депутат Оксана Дмитрієва зауважила, що МЗУ не попереджало Комітет про можливі зриви закупівель та їх причини, а також додала, що згідно із законодавством, перелік бюджетних програм, за якими допускається взяття середньострокових зобов’язань, визначається законом про державний бюджет України на відповідний рік з урахуванням бюджетних програм, за якими в попередніх та/або поточному періодах були фактично взяті відповідні середньострокові зобов’язання, а також за якими наявні невикористані асигнування в попередніх та/або поточному бюджетних періодах.

Однак у Законі України від 14.11.2019 р. № 294 «Про Державний бюджет України на 2020 рік» перелік таких програм не затверджено. Тому доповідач наголосила, що в разі подальшої відсутності комунікації між МОЗ та МЗУ проблеми із закупівлями ліків лише поглиблюватимуться.

А. Жумаділов зауважив, що МЗУ не провело передоплати, а уклало додаткові угоди про середньострокові зобов’язання з метою якнайповнішого забезпечення доступу пацієнтів до лікарських засобів.

«Ми могли б поставитися дуже формально до тієї норми, яка була ухвалена Верховною Радою України 19 грудня і набула чинності 31 грудня, і не укладати такі додаткові угоди, і тоді б таких позицій, які ми не закупили, було на 25 більше. Станом на зараз ми маємо чинні договори і в разі, якщо в паспорті відповідної бюджетної програми будуть закладені кошти для фінансування виконання нами зобов’язань за цими договорами, їх буде виконано. Як на мене, це абсолютно адекватне наше управлінське рішення, яке чітко відповідало вимогам чинного законодавства», — наголосив очільник МЗУ.

За результатами тривалого обговорення даної ситуації Комітет прийняв рішення попередньо взяти до відома інформацію, надану МОЗ та МЗУ, і звернутися до Рахункової палати України з проханням провести аудит закупівель через МЗУ.

ДОПЛАТИ МЕДИЧНИМ ПРАЦІВНИКАМ

Валерій Пацкан, голова Рахункової палати України, поінформував, що з Фонду боротьби з COVID-19 на доплати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, які належать до сфери управління МОЗ, у бюджеті було закладено 337 млн грн. Виплати мали отримати 26 тис. працівників із 100 закладів. Середній розмір доплати було встановлено на рівні 3271 грн на одну особу. Доплати мали отримати:

-        понад 8 тис. лікарів у розмірі 70% посадового окладу 14-го тарифного розряду;

-        понад 12 тис. середнього медичного персоналу в розмірі 50% мінімальної заробітної плати;

-        майже 6 тис. молодшого медичного персоналу в розмірі 25% мінімальної заробітної плати.

Фактично доплати становили 221 млн грн для працівників 192 закладів охорони здоров’я, що на 92 заклади більше, ніж очікувалося.

В. Пацкан зауважив, що МОЗ під час доплат не було враховано відокремлені підрозділи лабораторних центрів. Тому за підсумками 2020 р. і не було використано 116 млн грн. Причиною цього він назвав низьку якість бюджетного планування з боку МОЗ.

Коментуючи це питання, М. Степанов повідомив, що доплати лікарям, які безпосередньо надають медичну допомогу хворим на COVID-19, здійснювалися через НСЗУ в рамках Програми медичних гарантій. Працівники лабораторних центрів отримували кош­ти згідно з постановою КМУ від 06.05.2020 р. № 372 «Про виділення коштів для забезпечення здійснення деяких заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». При цьому спікер підкреслив, що 100% потреби в цих доплатах були повністю закриті з точки зору оплати праці фахівців лабораторних центрів, оскільки ці виплати здійснювалися не центрам, а безпосередньо кожному окремому працівнику. Міністр додав, що МОЗ розраховувало кількість працівників закладів охорони здоров’я, виходячи з їх штатного розкладу. Тому й виникли залишки невикористаних коштів.

За результатами обговорення Комітет ухвалив рішення взяти до відома інформацію, озвучену головою Рахункової палати України та звернутися до неї з проханням під час проведення аналізу використання у 2020 р. коштів, спрямованих на боротьбу з COVID-19, вивчити причини невикористання в повному обсязі коштів державного бюджету, виділених на доплати до заробітної платні.

Apteka.ua

4. Скільки, коли та яку вакцину проти COVID-19 отримає Україна? - https://www.apteka.ua/article/582075

27 січня Благодійний фонд «Пацієнти України» та Громадська організація «Антикорупційний штаб» провели онлайн-брифінг на тему «Вакцинація. Корупція. COVID-19: відкрита дискусія». Учасники заходу обговорювали питання, які зараз турбують кожного, зокрема, стосовно того, яку вакцину отримають українці, коли стартує вакцинація, як це відбуватиметься, які корупційні ризики при цьому виникнуть і як їх уникнути та досягти масового добровільного вакцинування громадян проти коронавірусу. Модераторами заходу виступили Інна Іваненко, виконавчий директор БФ «Пацієнти України» та Сергій Миткалик, виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб».

Інна Іваненко зазначила, що перша частина заходу буде присвячена питанням організації процесу вакцинації населення проти COVID-19 в Україні та власне самій вакцині.

Розпочав захід Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, який заначив, що ще на початку листопада 2020 р. технічна група рекомендувала Міністерству охорони здоров’я України визначити пріоритетність груп, яким у першу чергу проводитимуться щеплення. Для цього Національна технічна група керувалася як світовим досвідом, так і рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, але з урахуванням особливостей України. Такою особливістю, зокрема, є те, що до пріоритетних груп включено службовців Збройних сил України. Ф. Лапій зауважив, що план вакцинації населення проти коронавірусної хвороби в Україні, на відміну від інших країн світу, реалізовуватиметься 2 роки. Усього заплановано 5 етапів вакцинації: перші 4 етапи — для груп ризику, 5-й — для всіх охочих. Доповідач також наголосив, що не варто плутати поняття ефективності вакцини з імуногенністю.

Імуногенність — це властивість антигену викликати імунну відповідь, тобто коли у людини не було антитіл до захворювання, але вони з’явилися. Водночас ефективність вакцини — це її здатність захистити людину від захворювання, проти якого її вводять, що визначається під час клінічного випробування.

Віктор Ляшко, заступник міністра охорони здоров’я України — головний державний санітарний лікар України, зазначив, що, як і планувалося, в лютому стартує вакцинація проти COVID-19. Але отримати одразу 20 млн доз вакцини та провакцинувати таку ж кількість населення — нереально. Також варто враховувати як наявність та доступність імунобіологічних препаратів, так і спроможність української системи охорони здоров’я проводити такі щеплення. Оскільки це новий продукт, який з’явиться в Україні, відповідно, виникатимуть і помилки. На переконання В. Ляшка, вакцинація має відбуватися тільки згідно з планом, який було затверджено. Як уже зазначалося, він передбачає 5 етапів та для його реалізації буде використано дві платформи:

-        медичні мобільні бригади;

-        кабінети щеплення в амбулаторіях.

Заступник міністра також поінформував, що, за попередніми домовленостями, Україна очікує від глобальної ініціативи COVAX 16 млн доз вакцини. Також держава уклала договір на поставку 1 млн 913 доз вакцини проти COVID-19 виробництва компанії «Sinovac Biotech», Китай. Наразі Державне підприємство «Медичні закупівлі України» очікує на портфоліо від «Sinovac», де буде вказано точні дані щодо ефективності. Вакцина для українців, які не входять до груп ризику, з’явиться в аптеках не раніше другої половини 2021 р. Окрім того, у першу чергу Україна може отримати 50 млн доз вакцини від виробника «Pfizer»/«BioNTech», але остаточне підтвердження може бути отримано 29 січня.

Стосовно інформаційної кампанії щодо вакцинації заступник міністра поінформував, що на останньому засіданні оперативного штабу МОЗ з вакцинокерованих інфекцій затверджено комунікаційні рамки та прийнято рішення про створення відповідних комунікаційних центрів на базі Центру громадського здоров’я МОЗ України. У таких центрах розміщуватиметься комунікаційний штаб, до якого залучатимуться всі центральні органи виконавчої влади, а також обласні державні адміністрації.

Комунікаційний центр — це платформа, яка об’єднуватиме і ЮНІСЕФ, і ВООЗ, і інших партнерів, які готові допомагати Україні у сфері комунікації. До роботи центру залучатимуться фахівці, зокрема, з Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики. Однак, як зауважив В. Ляшко, ця інформаційна кампанія не може стартувати у зв’язку з відсутністю графіку поставок вакцин, її запустять як тільки МОЗ матиме точну інформацію щодо цього.

Водночас І. Іваненко підкреслила, що навіть якщо порахувати разом усі вакцини, на закупівлю яких передбачено виділення коштів з бюджету (ті, щодо яких укладено договори на поставку, та ті, які Україна планує отримати в рамках глобальної ініціативи COVAX), цього буде недостатньо для того, щоб вакцинувати 60–70% населення для вироблення колективного імунітету, тобто виникає дефіцит препаратів.

На це В. Ляшко відповів, що дефіциту вакцин не буде. Для того, щоб провести щеплення 80% населення для формування колективного імунітету, не потрібно закуповувати відразу всі вакцини у 2021 р. «Наразі ми говоримо про те, що у Державному бюджеті є 2,6 млрд грн, додатково передбачено 1,3 млрд зі спецфонду. Окрім того, ми вже законтрактували близько 1 млрд грн на закупівлю вакцини від китайського виробника «Sinovac». Також у нас є кошти Європейського інвестиційного банку та Світового банку, вони акумульовані, та у разі якщо країна зараз проведе торги та у неї не буде вистачати ресурсу для закупівлі вакцини, ці кошти передадуть країні для здійснення відповідних закупівель імунобіологічних препаратів», — підкреслив він.

Олександр Комаріда, генеральний директор Фармацевтичного директорату МОЗ України поінформував, що в Парламенті зареєстровано законопроєкт № 4613, яким у законодавство України передбачається внести зміни стосовно можливості реєстрації лікарських засобів під зобов’язання з метою пришвидшення цієї процедури для вакцин, щоб вони були зареєстровані в Україні відповідно до норм чинного законодавства та стали доступними для населення (прим. ред.: 29 січня Верховна Рада прийняла в цілому згаданий закон). Ця процедура є фактично аналогом американського чи європейського дозволу на екстрене медичне застосування. Адже вимога всіх ключових виробників вакцин полягає в тому, щоб на момент початку кампанії з імунізації вакцина була офіційно допущена до використання на території України. З приводу того, які саме вакцини можуть бути зареєстровані в Україні, О. Комаріда зазначив, що найближчим часом очікується прийняття у Верховній Раді закону, в якому буде наведено чіткий перелік країн, на основі даних яких може проводитися реєстрація. На даний час у проєкті зазначено такі держави, як США, країни Європейського Союзу, Японія, Канада, Австралія, а також Китайська Народна Республіка та Індія.

Ще однією можливістю отримати вакцини проти коронавірусу для України є допомога від країн Європейського Союзу. ЄС має в планах на майбутнє запровадження такого механізму, як «vaccine sharing», який передбачає передачу вакцини безоплатно або за гроші для інших країн.

Друга частина заходу була присвячена цифровим рішенням, які допомагають у боротьбі з корупцією у сфері паспортизації та обліку даних щодо вакцинованих осіб. У своєму вступному слові Сергій Миткалик наголосив, що саме якісна паспортизація та облік інформації про людей, що отримали щеплення, сприятиме досягненню успіху в боротьбі з корупційними зловживаннями, порушеннями законодавства під час процесу закупівлі та ін.

Важливим і актуальним є питання обліку вакцини, щоб на першому етапі її отримали лише ті, хто входить до груп ризику.

Ярослав Кучер, заступник міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, нагадав, що МОЗ запустило роботу всеукраїнського контакт-центру з протидії поширенню COVID-19, який обслуговує громадян та надає їм інформаційну допомогу з питань коронавірусної хвороби. Чому виникла потреба в цьому контакт-центрі? У зв’язку з тим, що люди не могли отримати будь-яку інформацію, адже їм не вдавалося додзвонитися до своїх сімейних лікарів. Тому МОЗ були прийнято рішення про запуск цієї системи та навчання операторів для надання ними кваліфікованої допомоги. Я. Кучер зазначив, що роботу вже розпочали близько 150 контактних центрів, до яких громадяни можуть звернутися з питаннями щодо COVID-19.

«Окрім того станом на сьогодні в системі охорони здоров’я ведеться реєстр пацієнтів та медичних записів, і саме задля чіткого обліку вакцин, їх логістики та використання планується робота з електронною системою охорони здоров’я eHealth», — прокоментував заступник міністра.

Питання обліку вакцин торкнувся і Дмитро Черниш, директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я Національної служби здоров’я України (НСЗУ).

НСЗУ планує закуповувати медичні послуги з вакцинації у рамках окремого пакету, проєкт якого вже подано до МОЗ. Відповідно до нього НСЗУ буде оплачувати закладам охорони здоров’я проведення вакцинації проти COVID-19 і, відповідно, принцип «гроші йдуть за пацієнтом» буде збережено. Для цього НСЗУ також використовуватиме й електронні інструменти: від функціоналу щодо укладення договору із закладом охорони здоров’я на пакет послуг з вакцинації до відстеження надання певної послуги пацієнту.

«Повернемося до модуля вакцинації в рамках eHealth. Це модуль, який буде складовою медичної картки пацієнта. Окрім вакцинації проти COVID-19, пацієнти робитимуть й інші щеплення, тому цей модуль покриватиме потребу як у фіксації випадків вакцинації проти коронавірусної хвороби, так і щодо інших потрібних пацієнту щеплень. Відповідно, така інформація для пацієнта зберігатиметься протягом усього його життя», — повідомив Д. Черниш.

Представник Світового Банку в Україні Олена Дорошенко повідомила, що за попередніми домовленостями, Світовий Банк планує надати підтримку Україні у вигляді позики розміром 90 млн дол. США на підтримку заходів з протидії COVID-19 в Україні, а саме на забезпечення вакцин проти COVID-19 та тестування на наявність коронавірусної інфекції.

«Підготовка до вакцинації населення проти коронавірусної хвороби не включає лише закупівлю вакцини, тому ми розглядаємо це питання комплексно. Виділяючи кошти на закупівлю вакцини, ми орієнтуємося на середні показники цін, які є відомими через партнерство з глобальною ініціативою COVAX. Окрім того, ми розраховуємо, що за кошти банку можливо буде закупити близько 2 млн доз вакцини, яких може вистачити для проведення щеплення 4% чи максимум 5% населення України», — повідомила О. Дорошенко.

Водночас доповідач зауважила, що 90 млн дол. — це кошти, які є позикою, тобто вони будуть знаходитися під управлінням Уряду країни, але всі закупівлі координуватимуться Міністерством охорони здоров’я. Відтак, закупівлі можуть бути здійснені або через національного закупівельника, або через міжнародні організації. У даному разі, коли йдеться про закупівлю вакцин, та беручи до уваги першочергове джерело їх отримання — механізм COVAX — фінансування закупівлі вакцин відбуватиметься або напряму за домовленістю з представниками глобальної ініціативи або із залученням партнерської організації ЮНІСЕФ.

Не виключеною є і можливість закупівлі вакцин напряму у виробників, але такі дії потребуватимуть додаткового розгляду. О. Дорошенко також підкреслила, що для Світового банку пріоритетним є належний облік вакцин, закуплених Україною в рамках позики.

Михайло Корнеєв, представник Міністерства цифрової трансформації України, поінформував про співпрацю з МОЗ та НСЗУ стосовно відкритих даних щодо COVID-19. Ще наприкінці 2020 р. МОЗ звернулося до Міністерства цифрової трансформації з проханням допомогти з інформаційним аудитом публічної інформації, яку Міністерство публікує на порталі відкритих даних та передає іншим органам влади для прийняття певних управлінських рішень. На даний момент Міністерство цифрової трансформації разом з незалежними експертами проводить такий аудит. Дані щодо COVID-19, у тому числі і щодо кількості інфікувань, також входять до переліку наборів відкритих даних, які аналізують, а надалі приймається рішення стосовно того, чи можна оприлюднювати таку інформацію у вигляді відкритих даних. Адже, наприклад, медичні дані пацієнтів — це інформація, яка не може знаходитися у публічному доступі.

Apteka.ua